Перша пошта у Львові

     Послуги першої пошти у Львові коштували надзвичайно дорого: аби надіслати звичайного листа до Варшави, необхідно було заплатити три гроші – тобто викласти денну зарплату кваліфікованого працівника. На таку вартість впливало чимало чинників, а найвагомішу роль відігравали відстань та вага листа: папір п’ятсот років тому важив чимало. 

   

     Це призвело до того, що спочатку звичайні львів’яни, аби зекономити, почали передавати листи через подорожуючих, а потім і мерія, минаючи офіційну пошту, стала винаймати та відсилати власних кур’єрів. Така ситуація не могла задовольняти власника пошти, італійця Роберта Банділеллі – й він викликав мера на дуель. Проте бургомістр виклику не прийняв, й пошту ігнорувати не припинив. Так було доти, доки в ситуацію не втрутився король, який наказав міській владі користуватися послугами офіційної пошти.  

                                                            

     Роберто Бандінеллі, онук відомого скульптора Баччо Бардінеллі, прибув до Львова навесні 1629 року за наказом короля, який доручив йому відкрити у місті пошту, відкриттю якої правитель надавав неабияке значення: якісну роботу чиновників могла забезпечити лише добре налагоджена система передачі інформації між усіма частинами королівства. 

     У Львові Роберто активно долучився до діяльності італійської спільноти та одружився з Констанцією, дочкою купця Урбана Убальдіні, який дав за нею величезний посаг, разом з яким Роберто отримав й кутовий будинок, розташований на площі Ринок.

     Саме у цьому будинку й була незабаром відкрита перша на території сучасної України пошта, на якій працювали дванадцять кур’єрів. Перш ніж їх прийняли на роботу, вони склали присягу місту та повністю відповідали за цілісність листів та їх своєчасну доставку до місця призначення. 

     Листи зі Львова відправляли щосуботи у двох напрямках: через Варшаву до Гданська та до Кракова. Крім того, за певну оплату можна було домовитися відправити кореспонденцію й за іншим маршрутом: нерідко кур’єрам доводилося вирушати  і до Італії, при цьому відстань вони долали за два тижні – швидкість як на той час була шаленою. А через деякий час львівська пошта почала доставляти кореспонденцію і на схід, у Кам’янець-Подільскому напрямку.

        

     Після смерті Роберто ( а сталося це у 1650 році у Відні, куди він поїхав із наміром організувати доставку кореспонденції й до цього міста), справу продовжив його син Лоренцо. 

    З 1962 по 1900 рр. у місті, крім основної пошти, функціонувало 21 поштове відділення, а на вул. Словацького було побудовано нове, просторе приміщення,  будівництво якого було завершено у 1890 році. У наш час на львівській пошті працює близько семи тисяч осіб, а складається вона з 53 відділень.

Поштові індекси Львова: 79000-79090 (Брюховичі – 79491, Винники – 79495, Рудне – 79493).