Монастир Найсвятішого Серця Ісусового

Монастир був заснований у 1844 році. Ціле століття він був римо-католицьким жіночим монастирем. До будинку ще тоді прилягав костел Найсвятішого Серця Ісусового. Зайти до костелу можна було безпосередньо з корпусу освітньо-виховного закладу, а також бічним входом із подвір’я. Стрілчасті вікна були прикрашені вітражами в неоготичному стилі.

До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк — нині сквер на площі Св. Юра. Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий Стрийського парку Арнольд Рьорінґ.

Будівля цегляна, триповерхова з високим цоколем, поштукатурена, партер прикрашений рустом. Будинок розташований на розі кварталу, головним фасадом звернений до площі Святого Юра, боковим – до вулиці Карпінського, композиція фасадів кулісна, вони розчленовані на горизонтальні яруси смугами карнизів. Фасади фланковані виступами, на які компонуються пілястри з капітелями композитного ордеру. Вікна в строгих обрамленнях, на першому поверсі – арочні форми, на інших ярусах – прямокутні.

Найбільші зміни монастиря сталися у 1939, коли атеїстична радянська влада ліквідувала монастир. Така доля спіткала майже всі сакральні установи. Для прикладу, костел Ольги і Єлизавети був складом сільськогосподарської продукції.В 1940-41 рр. тут було розташовано школу, під час німецької окупації в приміщеннях розташували військовий шпиталь. У вересні 1946 року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях колишнього монастиря був заснований сільськогосподарський інститут.

У 1960-х роках аграрний інститут переведено в Дубляни, а приміщення передано Львівській Політехніці. Сьогодні це ІІІ навчальний корпус Політехніки.

Джерела: фотографії старого Львова, http://lvivforever.org.ua, http://postup.brama.com