При згадці слова «археологія» у всі одразу ж уявляють собі тисячолітні піраміди, золоте руно чи повну скриню з золотом і коштовностями. Насправді, це важка і клопітка праця, і щоб бути до неї готовим, потрібно багато років вчитись. Та все одно, археологія оповита романтизмом і пригодами. Яскравий приклад цьому – життєпис львівського Індіани Джонса.
Після закінчення гімназії у Тернополі, зимою 1919 у житті молодого Казімежа розпочинається львівський період. Він записується на філософський факультет Львівського університету, де зосереджується на вивченні історії мистецтва. Умови були далеко не найкращими. Тоді з навчальною метою він їде на один семестр до Відня, відвідує Мілан, Венецію, Париж. Рік перерви в університетському навчанні пройшов продуктивно.
У Львові, він зіткнувся з критикою професора Подляхи, який вважав, що Міхаловський даремно тратить час такими поїздками.
З 1924 року, він починає працювати під керівництвом Едмунда Булянди. Останній, протягом 1916-1939 був одним з тих, хто перетворив Львівський університет на один з провідних у міжвоєнній Польщі центрів дослідження стародавнього світу.
Під час їхньої першої зустрічі, Булянда прямо сказав Міхаловському, що вважає його талановитою, але дещо непутящою, лінивою людиною, яка потребує доброго наставника. Він вручив йому два товстих німецькомовних томи, присвячених античній культурі, і сказав опрацювати їх протягом липня-серпня, а у вересні 1924 з’явитись на кафедру на його приватний колоквіум, починати працювати асистентом і готувати докторську роботу. На відмінну від Подляхи, Булянда наголошував, що закордонні стажування мають бути обов’язковими. Міхаловський згадував: «Так я став археологом».
Після захисту у 1926 р. дисертації, він відвідує Берлін, Гайдельберг, Мюнстер, Париж, Рим, Афіни. Три роки він працює у своїй alma mater спочатку як молодший і старший асистент, а з 1929 як приват-доцент Львівського університету. Він бере участь у розкопках у Греції. Зважаючи на широту своїх наукових зацікавлень, високий науковий рівень та габілітацію, яку він отримує у 1929 році, на початку 30-х років він переїжджає до Варшави, де створює і очолює кафедру класичної археології у Варшавському університеті.
У 30-ті роки він починає і свої власні дослідження. 1937 рік став знаковим для польської археології. Тоді розпочала свою діяльність перша у Єгипті польська експедиція, яку очолив саме К. Міхаловський. Він розумів, що «для того щоб значити щось у світовій археології – треба бути у Єгипті». На повоєнний час припадає апогей організаційної діяльності вченого. У 1956 він представляв польську сторону у радянсько-польській експедиції у Криму, з 1957 він ініціює дослідження славнозвісної Пальміри у Сирії, які відтоді польські археологи здійснювали фактично безперервно до недавнього часу. У 1960 він ініціює створення експедиції у Александрії в Єгипті. До своєї смерті у 1981, він став творцем десятків експедиції у Єгипті, Лівані, Сирії, Судані та у багатьох інших країнах Близького Сходу та Африки. Завдяки йому, польська археологія стала знаною у світі і фактично залишається такою і у наші дні.
У капелюсі й з характерним запальним блиском у погляді, він таки дійсно чимось нагадує Індіану Джонса (польські журналісти досі так його називають і через більш як 30 років від дня його смерті), хоч і без славнозвісного батога та авантюристських пригод. Насичене подорожами й активною діяльністю життя, останні десятиліття проходило поза Львовом, проте вирішальний поштовх у своїй діяльності він отримав саме тут. Тож згадуймо хоч деколи і свого «львівського Джонса», який ходив тими ж вулицями, якими зараз ходимо і ми.
Джерела:
1. Фотографії старого Львова
2. Баукова А. Антична археологія у Львівському університеті // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2014. Випуск 50. С. 123–138.
3. Білас Н. Археологічна наука у Львівському університеті (ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.) // Археологічні дослідження Львівського університету. Вип.8. 2005. С.46-114.
4. Michałowski K. „Wspomnienia” okres lwowski (1919-1926) (Режим доступу: http://www.lwow.home.pl/michalowski.html)
RUSSIAN
POLISH
ENGLISH