Сапєга, Сталін чи Бандера?

 Йшов 1886 рік. В США проходили масові робітничі страйки, народився Іван Крип’якевич – видатний майбутній історик і публіцист, а у Львові перейменовували вулицю Новий світ в честь видатного маршал Крайового Сейму Леон Сапєги – почесного жителя міста. В свій час він за допомогою глобуса і шнурівки переконував англійських капіталістів, що для них найвигіднішим є будівництво трансконтинентальної залізниці від Англії до Індії через Львів, а влітку 1863 р. спільно з англійцями заснував «Англо-австрійський банк». Також він водомий як один із творців залізниці у місті.

1939 рік пройшов під червоними прапорами. З приходом нової влади змінювались не тільки форми управління містом, правила, економіка, але й власні назви міст, закладів та вулиць. Вулиця Леона Сапєги змінила свою назву на більш коректну на той час для влади і стала називатись Комсомольською.

Тривало це не довго. Літо 1941 року прогриміло на всю Україну в промові Стецька про створення Української народної республіки (УНР). Політичний настрій в країні та містах змінювався надто швидко. І відповідно до цього змінювалась і культура. З проголошенням УНР вул. Комсомольська змінила свою назву на стару. Але й це тривало  не довго, а  стільки ж, скільки й Стецько ходив на волі. У вересні 1941 року він був заарештований як політв’язень. А вул. Леона Сапєги перейменували в «Фюрстенштрассе» (з нім. «княжа»).

Грудень 1944 року. Вулиця називається на честь Йосифа Сталіна. Що тут ще можна додати? Тоді більшість вулиць, як і закладів культури та навіть дитячих імен були в його честь.

1961 році її перейменували у вулицю Миру. Гарна назва, яка підкреслювала і виокремлювала бажання мешканців Львова і народу України.

У 1992 році, коли Україна вже як рік святкувала свою незалежність, вулиця на кінець отримала свою звичну назву – ім. Степана Бандери. Недалеко від початку її стоїть пам’ятник ідеологу.