Безіменна площа

Отже, колись і у Львові дійсно була Софійська площа. Не було там ні собору святої Софії, ні палацу. Зате з цікавими будівлями та пам'ятками. Тут починались кілька вулиць, названих на честь польських генералів - Домбровського (тепер Рутковича), Пуласького (Паркова) та Понятовського (Уласа Самчука). Про кожну з них можна написати багато цікавого, але це зовсім інша історія.

На сучасних планах ця площа не має назви. Адже вона значно менша за інші відомі міські площі. Свій нинішній вигляд колишня площа Святої Софії отримала на початку ХХ сторіччя. Щоправда, деякі будівлі дещо змінили свій вигляд.

В середині ХХ століття тут стояв пам’ятник радянському розвідникові Ніколаю Кузнєцову. Йому вдалося, перебравшись в уніформу німецького офіцера, застрелити кількох гітлерівських генералів.
1993 року пам'ятник демонтували і перевезли на Урал, звідки походив Ніколай Кузнєцов. 

2000 року на місці, де стояв на гранітному постаменті Кузнєцов, встановили пам'ятний камінь з написом, що на цьому місці має бути споруджено пам'ятник Володимирові Кубійовичу - видатному географу та громадському діячеві, ініціаторові видання "Енциклопедії українознавства". 

Трохи нижче стоїть бронзовий пам’ятник львівському художнику Івану Трушу, який неначе вийшов на прогулянку у капелюсі, з парасолькою та текою рисунків під пахвою. Чи не найулюбленіший пам’ятник львівських митців і студентів!

Що ж до вулиці Святої Софії ?
Це теперішня вулиця Івана Франка вище від Стрийського ринку. Околиця отримала потужний поштовх для свого розвитку у зв'язку з проведенням Галицької крайової виставки 1894 року. Тоді вгору вулицею Святої Софії пролягла лінія електричного трамвая. Сьогодні цим маршрутом їздить трамвайна лінія №4.