AnyTypeTour
Дякую, я вже з вами !

Український Таємний Університет

Історія Українського Таємного Університету тісно пов’язана зі Львовом. Саме тут відчайдушні студенти і викладачі об’єднали свої зусилля, щоб нести українську ідею в маси, не дати занапастити українську історію, літературу і науку, не зважаючи на переслідування окупаційної влади. 

На початку ХХ ст. на Західноукраїнських землях створилися певні передумови, які потягнули за собою ряд суспільно-політичних змін. Після завершення Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 р. на території Галичини запанувала нова-стара влада – польська.

Розуміючи важливість освітніх реформ, зміни, в першу чергу торкнулися інтелектуальної сфери. У Львівському університеті (який було перейменовано на університет імені Яна Казимира) польська влада провела нововведення, які зовсім не влаштовували українське студентство. Крім того, що мова викладання в університеті була польська, у 1919 р. було також затверджено документ, в якому йшлося про ліквідацію усіх українських кафедр та сповіщено про звільнення усіх українських професорів. Проте, саме квота, майже остаточно нівелювала можливість потрапити українцеві в університет, за якою зі 100% студентів тільки 11% місць могли бути надані іноземцям (і то за однієї важливої умови: потрібно було мати польське громадянство або служити у польській армії). В основному це були євреї і тільки в поодиноких випадках українці.

Студенти та викладачі Українського Таємного університету у Львові. Фото початку 1920-х рр.

Тому перед українським студентством, на порядку денному, виникнуло питання про встановлення українського вищого навчального закладу, на кшталт університету. Особливо актуальним це питання видалось після повернення додому вояків Української Галицької Армії – студентів, котрі прагнули завершити навчання.

Галицька еліта, не втрачаючи надії, звернулася до ректорату Львівського університету посприяти у відновленні навчання для українських студентів, але переговори завершилися безрезультатно.

Будівля Народно дому (вул. Театральна). Місце, де було офіційно підписано документи про утворення Українського Таємного Університету. Фото 1908-1912 рр.Сучасний вигляд будівлі Народного Дому. Фото взято з інформаційного ресурсу Вікіпедія.

Зрозуміло, що з перших днів польська влада засуджувала заснування цього специфічного закладу. Особливо жорстока реакція розпочалася після замаху українського студента на Юзефа Пілсудського. Студенти УТУ до цього випадку насправді причетні не були, але розгнівану польську владу ніякі виправдання не цікавили. Наприкінці вересня відбулися перші обшуки студентів УТУ, деяких з них, разом з ректором Василем Щуратом, було арештовано.

 Документ, в якому зазначається кількість годин навчального процесу та бюджет Українського Таємного Університету
Студенти УТУ не мали якогось одного приміщення для навчання, місця дислокації постійно змінювалися. Найчастіше на лекції можна було потрапити у наступних закладах: будинки на вул. Руській № 3 та на вул. Бляхарській № 9, а також у великому залі Народного Музею.

Важливу роль в існуванні та діяльності УТУ потрібно віддати належне ректорам, яких за час існування університету було троє:

  • Василь Щурат (1921 р.) – український педагог, літературознавець, поет і перекладач;
  • Мар’ян Панчишин (1921-1923 рр.) – український лікар та громадський діяч;
  • Євген Давидяк(1923-1925 рр.) – український галицький адвокат, правознавець, громадський та освітній діяч.

 

 

Джерела: 

1. Фотографії старого Львова

2. Виздрик В. До питання становлення Українського Таємного Університету у Львові /   В. Виздрик // Видавництво Львівської Політехніки. – 2009. – № 652. – С. 116–121.

3. Мудрий М. В обіймах політики: Український Таємний Університет у Львові,          

4. Мудрий В. Український університет у Львові (1921–1925) / В. Мудрий, Час: Нюрнберг, 1948. – 59 с. 

5. Український Таємний університет та його ректори. [Електронний ресурс] / Матеріали україніки // Режим доступу: http://library.lnu.edu.ua/bibl/images/Kartoteku/viddil%20ukr2.pdf