Символом Львова – традиційно є скульптура лева. Але берегинею міста є Божа Мати, скульптура якої стоїть в самому центрі міста – на проспекті Свободи. Щодня біля неї зупиняють люди, просять заступництва і кращої долі. Та мало хто знає, що доля самої скульптури не з легких.
Свою історію скульптура бере ще з далекого 1862 року. Саме тоді графиня Северина, на добру пам’ять про себе вирішила подарувати місту фігуру Діви Марії. Саму біло-мармурову скульптуру авторства скульптора Йоганна Непомука Гауттманна було придбано аж у Мюнхені та привезено до столиці Галичини, де її встановили на площі Фердинанда. Місце було вибрано не випадково, адже колись тут, ще за часів коли ріка Полтва була наземна, був невеличкий острівець на котрому розміщувалася Каплиця Божої Матері. Незадовго після встановлення фігури Богоматері в 1871 році площа була перейменована в Марійську.
Щоправда, простояти на обраному місці скульптурі Марії випало не довго. На початку ХХ ст. польська громада міста вирішила поставити у Львові пам’ятник видатному поету Адаму Міцкевичу. Навіть було розпочато підготовчі роботи, в ході яких, проте, було пошкоджено підземний колектор у якому протікала р. Полтва і вода з річки вилилась на вулицю. Після цього інциденту місцем під побудову пам’ятника остаточно визначено площу Маріяцьку (площа Маріяська), тобто теперішнє місце його розташування. У зв’язку зі зведенням цього монументу скульптурну композицію з Дівою Марією довелося встановити на нове місце. З тих часів виникла гірка фраза: «Посунься, Матір Божа, бо Міцкевич іде!».
Від 1939 року, після приєднання Західної Українидо СРСР, християнська постать в самому центрі міста не надто влаштовувала радянське керівництво міста. Тому, в 1950 році був відданий наказ знищити фонтан разом з скульптурою. На щастя, її місцевим мешканцям вдалося її врятувати та перенести до Каплиці Боїмів.
Лише в 1997 році на його місці було відновлено скульптуру Божої Матері.
До речі, дана скульптура, яка стоїть на проспекті Свободи є лиш копією справжньою. Оригінал же зберігається у церкві Святого Андрія.
Джерела: фотогрфії старого Львова, lvivcenter.org