Хто така Пані Арбекова ?

Читаючи це, одразу ж перед очима постає образ могутньої жінки, схожу на місіс Фрекен Бок, яка заправляє всім світським життям Львова і знає все про всіх та й те, що ще навіть не сталось.

Та щоб ви собі там не уявляли й не вигадували, пані Арбекова могла навіть нічого не говорити й не робити. Все й так діялось без її на то згоди чи веління.
Знаменитою вона стала через те, що ї повезло оселитись на центральній вулиці Львова, а віконниці її дому стали, на кшталт, особливою міською газетою, де мешканці міста писали найсвіжіші плітки один про одного.

Почалось все з того, що який батяр й сам написав якусь плітку про пані Арбекову на її свіжо вимальованих ставнях. Це так запало в душу іншим парубкам, що всі найсвіжіші львівські плітки мали тепер лиш одне місце – у пані Арбекової. Та й не тільки плітки там красувались. Часто батяр з «талантом» залишав там свої карикатури. Ох і надивилась бідолашна пані Арбекова!

Найгірше було під час якихось міських дійств. Як то ярмарок чи гуляння на свята. Такі от забави не обходились без пані Арбекової. З часом це перетворилось на так званий конкурс гумору й сатири. Кожен шибайголова, який думав, що він сильний дотепник, мусив «відмітитись» у пані Арбекової. А всі інші мешканці Львова, проходячи попри це всім відоме місце, молились про себе, щоб  нова плітка не була адресована в їхню сторону.

Пані Арбекова терпіла довго, але нічого не могла з цим удіяти. Після численних суперечок з містянами, хуліганами, владою й поліцією, була поставлена охорона біля її віконниць. Священики щонеділі лякали всіх лихословів страшними муками як відплату за гріхи.

Можливо це й зупинило хлопчаків, та ж слава нікуди не ділась й дійшла до наших часів. На жаль, ця славнозвісна львівська стінка, монумент пліток, занепала. Та все ще часто можна почути на вулицях від старих львів’ян запитання, про пані Арбекову.