Найдавніша поліція

Львівська поліція у сучасному розумінні виникла 27 листопада 1785 року, коли цісарським декретом було призначено її першого директора – Даніеля Ґаламу фон Ґітхін. Особовий склад поліції: директор, діловод, писар і чотири дільничних наглядача.
Таким чином, львівська поліція є однією з найстаріших поліцій світу. Наприклад, славнозвісна паризька Сюрте почала діяти у 1810, а всесвітньо-відомий Скотленд-Ярд – щойно у 1829 році. Та й очолювати ці служби не дворяни, як у Львові, а колишні кримінальні злочинці.

До впровадження поліції порядок у Львові підтримувала міська сторожа у кількості п’ятнадцяти чоловік, котрих також називали ціпаками. Ними керував начальник міської сторожі, або нічний бургомістр. У нього знаходилися ключі від міських брам і хвірток. З призначенням директора львівської поліції міську сторожу було скасовано, а озброєння – окуті залізом ціпи, здано до музею. Їх тепер можна бачити у музеї «Арсенал».
Поліційна структура швидко розросталася. З’явилися комісари поліції, дільничні наглядачі. Військова поліційна сторожа складала 70 осіб. Слід зауважити, що для єврейської дільниці призначалися поліційні ревізори з числа євреїв. Але, як і раніше, всіхполіційних чиновників, аж до найдрібнішого, особисто призначав імператор.

У цілому львівська поліція свою роботу виконувала справно. Коли архикнязь Франц-Карл відвідував Львів, у місті не сталося жодної крадіжки. Незважаючи на те, що задля такої події до Львова з’їхалися цілі натовпи роззяв. Тому, що директор поліції розпорядився замкнути на ці дні у в’язниці всіх крадіїв, чи підозрюваних у крадіжках. Коли придворні доповіли про це архикнязю, той відказав задоволено: «Як просто запобігти крадіжкам, коли знаєш злодіїв настільки, щоб не оминути жодного!»
Не змінилося становище і особовий склад львівської поліції також під час наполеонівських війн, коли місто зайняли війська Юзефа Понятовського, а згодом, на короткий час, російські війська. Не виключено, що тоді з’явилося суто львівське слово «мєнт», тобто у перекладі з ідиш – солдат, озброєна людина. Але не можемо стверджувати цього напевне, бо вперше у друкованому вигляді воно з’явилося щойно в «Тюремних Сонетах» Івана Франка. Зі зростанням Львова розширюється і район дій поліції, а з появою залізничних вокзалів відділи поліції з’являються і там. Вдосконалюються й методи роботи. У 1902 році було організовано антропометричне бюро, а у 1904 році – метод дактилоскопії.

У 1902 році у Львові також було запроваджено кінну поліцію, яка складалася з 30 кінних поліцаїв та 49 коней. Перший поліційний пес Принц з’явився у Львові щойно у 1919 році. Його поява викликала серед злочинців паніку, а серед газетярів сенсацію.

Один з газетних дописів вартий того, аби навести його повністю (Газета «Wiek Nowy» від 20 грудня 1919 року):

Четвероногий детектив Принц, керований вправною рукою інспектора поліції Сохи, кілька днів тому викрив вбивць семи купців під Львовом у Зіболках. Звироднілі справці огидного чину вже під замком, а страх перед небезпечним песиком спрямував кількох, до того укритих злочинців, на шлях розкаяння. Вже сама звістка про наближення здібного песика зчиняє серед злочинців паніку і примушує їх тікати у ліси. Було б дуже цікаво, як би виглядали львівські вулиці і деякі установи, якби навченого Принца пустили на лови хабарників і пачкарів. Наша ритина представляє пса на вистежуванні вбивць, а також на горі – портрет цього найпопулярнішого у Львові детектива.»

 

Джерело: фотографії старого Львова