Серед власників кондитерських фабрик у Львові на початку минулого століття були не лише чоловіки, але й жінки. Одна з них, Клементина Авдикович-Глинська, відкрила першу українську фабрику цукерок та помадок.
«Ніколи не йди до своєї панночки без цукерків «Фортуни нової», якщо не бажаєш її втратити», – так переконувала своїх клієнтів придбати свій товар власниця першої української фабрики у Львові цукерок та помадок Клементина Авдикович-Глинська.
А пригостити панночку було чим: асортимент продукції був надзвичайно великий. Тут можна було придбати не лише різноманітні цукерки та шоколад, але й фруктові желе, морозиво, тістечка та печиво. Та й до професорів було з чим йти: на обгортках шоколадок з серії «Солодка історія України» були зображені князі та відомі українські гетьмани, починаючи від Володимира Великого та закінчуючи Скоропадським.
Усі зображення були високоякісними та привабливими: над дизайном працювали такі відомі українські художники, як Л. Левицький, О. Новаківський та інші. Та й якість продукції вважалась однією з найліпших у місті: за цим стежила сама власниця. Клементина Авдикович не лише особисто перевіряла замовленої нею сировини, але й займалася підбором персоналу: більшість працюючих на фабриці жінок мали середню й навіть вищу освіту.
Відкрити фабрику у Львові молоду вчительку спонукала смерть чоловіка та необхідність годувати двох синів. Спочатку це була цукерня у Перемишлі, де жінка жила на той час, згодом, у 1924 році, Клементина Авдикович спробувала свої сили у Львові, де знайшла підтримку у митрополита Шептицького, який прагнув створити у місті мережу фабрик та заводів, які б належали українцям.
Між ними була укладена угода про створення спільного підприємства «Фортуна нова», після чого Шептицький інвестував у справу чимало коштів (за деякими даними 46 тис. дол.) та віддав молодій жінці в оренду нерухомість на вул. Олени Стапанівни, де згодом була відкрита фабрика з найсучаснішим німецьким обладнанням.
Щодня фабрика випускала близько п’яти тонн продукції, яка користувалась неабияким попитом. Цукерки «Фортуни» продавали не лише у Львові, але й на Волині, Холмщині, Підляшшя, у Дрогобичі та Стрию, й навіть завозили до Америки.
Діяльність фабрики «Фортуна» припинилась у 1944 році, напередодні визволення Львова від фашистів: Климентина Авдикович переїхала до Відня, де й прожила решту свого життя. Сама фабрика була націоналізована радянською владою та разом з іншими декількома підприємствами увійшла до складу кондитерської фірми «Світоч».
RUSSIAN
POLISH
ENGLISH