Секрети Львівської Опери

У 1895 році влада міста оголосила конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма "Г.Гельмер та Ф.Фельнер", що побудувала понад сорок театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині. Слава про цю фірму гриміла на всю східну Європу. Також серед конкурсантів виявився архітектор Краківского театру Я. Завейський.

Але журі, яке засідало в Лейпцигу, визнало найкращим проект випускника Берлінської будівничої академії, директора Львівської вищої художньо-промислової школи Зигмунта Горголевського. Перемогу дозволила йому здобути цікава ідея.

Львів що в ті часи, що й зараз був щільно забудований, а особливо центральні вулиці міста. Тому однією з проблем було вибрати правильне місце для будівництва Опери. І саме Завейський запропонував найоптимальніше, хоча на той час дуже екстравагантне й свавільне.
Він сміливо запропонував заховати під землею річку Полтву, яка протікала по теперішньому проспекту Свободи, а замість фундаменту застосував – уперше в Європі – суцільну бетонну основу.

Усунення Полтви кардинально змінило вигляд центральної частини міста. Пішло йому на користь. Замість брудного потоку з'явилися алеї та сквери.

Наріжний камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Автор проекту сам керував і земляними і будівельними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Всі ж бо хотіли долучитись до такого цікавого проекту.

При зведенні споруди використовувались переважно місцеві матеріали. За кордоном виготовлялись: форми деталей із мармуру – у Відні; спеціальне полотно для розписів фойє – у Бельгії. Монтаж електричного освітлення проводила австрійська фірма "Сіменс-Гальске", механізацію сцени – польська фірма по ремонту вагонів з міста Санок.

Грандіозне будівництво тривало майже три роки. Воно було здійснене на кошти міської управи, громадян Львова і околиць у вигляді добровільних внесків, меценатських пожертв. Вартість будівництва становила 2,4 мільйони австрійських крон. А це була дуже велика сума. Але завдяки цьому, Львівська Опера до сих пір стоїть і дозволила породити не одну історію про привидів та легенд про підземні сховища.