Перша жінка-підприємець Львова

На початку ХХ століття у Львові починає стрімко розвиватись економіка і підприємництво. Одним з найуспішніших тогочасних «стартапів» була фабрика «Зоря», власницею якої була Олена Левицька.

Особливою популярністю у Львові користувалася українська хімічна фабрика “Зоря” («Елеґант»). Заснована вона у 1906 році однією з перших жінок підприємців на Галичині Оленою Левицькою спільно з братом.

Олена Левицька народилася 1863 року в Ожидові. Закінчивши середню освіту працювала продавцем в Народній Торгівлі у Стрию. Але її манили інші можливості торговельного обміну і вона виїхала працювати до Варшави на фабрику пасти до взуття Глинського. Добре засвоївши виробничий процес та вивчивши ринки збуту, як торговельний агент, Левицька повертається до Львова і відкриває власну фабрику хімічних виробів «Зоря». На жаль, перша світова війна припинила розвиток фабрики. 

Вулиця Личаківська, 14

Розташовувалася фабрика за адресами вул. Кордецького, 51 (сучасна Олени Степанівни) та Личаківська, 14. Тут починають виробляти відому пасту до взуття «Елеґант». 

У 1927 році на підприємстві працювало шість робітників. У 1937 році на фабриці уже було задіяно 20 осіб. Окрім пасти для взуття різних кольорів тут виробляли також: пасту та віск для підлоги, вазелін та “лякери” (лак) 56 кольорів, синьку для білизни, шварц (чорну пасту) для чобіт, шевську смолу, а влітку т.зв. “мухолапки”.

Цінник фабрики О.Левицької і Спілки

Щойно по Першій світовій війні селяни почали носити чоботи зі шкіри “бокс” і вживати пасту до них. Тоді і поширилась на галицькому ринку паста “Ердаль” з зеленою жабкою у бляшаному пуделочку, яку випускала жидівська фірма в Кракові. Найкращою вважалась віденська паста “Шмоль”, а через те, що була трохи дорожчою, мало купувалась по галицьких селах.
Фабрика пасти “Зоря” за кілька літ розрослася в поважне промислове підприємство, бо опанувала до 1933 року весь наш галицький кооперативний ринок. В цей час її провадили Ярослав Скопляк і братанок п. Левицької. Скопляк, бувший старшина УССів, був одружений з племінницею п. Левицької. Його і Левицького вивезли совіти в 1940 році. Подальша їх доля мені не відома».

На фабриці хімічних виробів О.Левицькї і Спілки "Зоря" у Львові, 1930 рік

Щодо Олени Левицької то вона виїхала на еміграцію. Проживала у Клівленді. «Була щиро люб­лена й шанована всіми, що її зна­ли. За її заслуги та щиросердечне відношення 33 Відділ Союзу Українок Америки обрав її своїм почесним членом». В останній рік свого життя Левицька разом із своєю небогою Іванною Скопляк переселяється до Нью-Йорку, де 20 жовтня 1963 року відійшла у вічність.

 

Джерела: 

1. Фотографії старого Львова

2. Пасіцька О. Львів і львів’яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття). – Львів, 2014 р.

3 Романюк І. На довгій ниві.

4. Наше життя. – 1964. – ч.3, 10

5. Журнал “Нова Хата”, 1935. – ч.6

6. Підшивка ілюстрованого тижневика “Неділя”, 1929-1932