Львів буває не тільки містичним та таємничим. Львів – це місто, в яке так легко закохатись і в яке приїздить дуже багато закоханих, щоб пошукати трохи затишку, і провести час незабутньо. Саме так, Львів – не тільки культурна столиця України. Це ще й місто закоханих.
Ви напевне чули вже про львівських Ромео і Джульєту ? А от історію про Ганнну Вовчківну ви напевно що почуєте вперше. Адже її пам’ятають тільки корінні львів’яни, адже діялось все ще в 17 столітті.
А було все так. Як оповідають легенди, Ганна Вовчківна була відомою панночкою на виданні. Слава про її вроду ходила всім містом. І мала Ганна дуже багато залицяльників, які щовечора навідувались до її сім’ї в гості. Багато панів і шляхтичів пробували отримати її руку та мала дівчина лиш двох фаворитів. Це були Павло Оленик, місцевий шляхтич та італієць Урбан Убальдіні. І як то завжди буває в любовних трикутних Ганна дарувала свої посмішки обом панам порівну.
Хтозна скільки б тривали такі ігри в кішки-мишки, якби не весілля ще одної панянки Ганни Луцької. Всі згадані люди та ще й половина заможних людей Львова були запрошені на таке свято.
Весілля було дуже заможне. Музики, які були запрошені з-за кордону задля такої оказії грали цілу ніч. І ось в один момент хлопці одночасно запросили свою обранницю, Ганусю Вовчківну, на танець. Не довго думаючи панна подала свою руку італійцю. Павло хоч і не був італійцем, та все одно був гарячою крові, ще й з львівським гонором. Після такої образи він дав ляпаса Урбану.
Уявіть собі яка запала мовчанка. Музики не грали, жінки не сміялись і навіть пліткувати перестали. Світ завмер в очікуванні, що ж станеться далі. А все відбулось теж дуже швидко. Італієць витягнув свого кинджала і завдав удару Павлу в живіт. Хлопець впав на місці.
В той час, а мову ми ведемо про Львів 17 століття, кара за вбивство була смерть. Отож, Урбан після такого вчинку, де все місто було за свідків, був посаджений під варту і очікував на суд у Ратуші і на свій вирок.
Та, на щастя, смертельного вироку не було. Відбулось це з двох причин. Жінки, які бачили це все і рознесли про всьому місту історію (можливо в дечому навіть прикрашену), зібралися під місцем утримання Урбана і довго голосили і плакали під брамою. Всі бачили, що Урбан тим ударом лиш відстоював свою честь. Такі вже були порядки. А іншою, більш вагомою причиною, чому його не засудили була посмертна воля Павла. Він просив не страчувати Урбана і передавав ,що він його пробачив та брав всю провину за здіяне на себе.
Ось так і розв’язався цей любовний трикутник. Урбан одружився з Ганною, даючи початок славному роду патриціїв.
Ця легенда ще раз підтверджує, що шляхетність завжди була притаманна львів’янам і зберіглось так і по сей день.
RUSSIAN
POLISH
ENGLISH