«Бездітні», могильні та «по любов»… Унікальні львівські дворики. Начебто і нічого нового, але поряд зі всіма відомими та описаними багато разів пам’ятками Львова в наш час такі непомітні на перший погляд місця набирають особливого змісту.
Більшість гостей сприймають місто з його “парадної сторони” – відомі пам’ятки на площах та вулицях і надалі викликають захоплення, але поряд з ними є місця, де вирує часом насиченіше життя ніж ззовні. Ці місця ховаються за львівськими брамами – воротами у внутрішні дворики будинків. Навіть багато хто з львів’ян не знає історії своїх підворіть, а вони можуть розповісти набагато більше, ніж ми очікуємо...
І, напевно, найпопулярніший з них – Вірменський дворик, що причаївся під номером 7 на однойменній вуличці. Дворик оточений давніми пам’ятками – вірменським кафедральним собором, палацом вірменських архієпископів та колишнім жіночим монастирем, що був побудований ще у 14 столітті за гроші вірменських купців.
Дворик повстав на місці старого кладовища. Ще 200 років назад, коли Львів перейшов під владу Австро-Венгрії, всі останки, згідно з санітарними нормами імперії, повивозили за місто, але залишили “хачкари” – так вірмени називають надгробні плити з епітафіями кількома мовами. Найстарішій з них – близько 600 років. Згідно з вірменським повір’ям, чим більше витреться напис на плиті під ногами перехожих, тим більше гріхів відпускається покійнику, і коли напис щезне повністю, то його душа одразу з чистилища попаде в рай. На стіні будинку, що межує з кладовищем, поміщена дерев'яна різьблена каплиця «Голгофа» - унікальний пам'ятник середини XVIII в. У світі є дуже мало прикладів збереження дерев'яних скульптур у відкритому просторі з настільки давніх часів. На цьому ж дворі знаходиться скульптура Ісуса Христа, яка символізує хресний шлях (скульптор Томаш Дікас, 1889 р.).
RUSSIAN
POLISH
ENGLISH