Пасаж Грюнерів

Ми уже писали про деякі з пасажів Львова. Але тепер ми розповімо вам про один з найстаріших закладів. Про галерею Германів, що бере свій початок з кінця XIX століття і  була однією з найбільш  відвідуваних.

Цьому сприяли декілька чинників: вдале розташування (то був єврейський район, де завжди було багато люду) та  «Колізей» -  популярний театр оперет та водевілів, який вміщав більше  ніж тисячу осіб. По тодішнім міркам це був неймовірно великий і розкішний зал.

Колишній пасаж Германів ( бічна від вул. Куліша ), фото 2013 року.

Між будинками № 23 та № 25 по вулиці Сонячній ( нині вул. Пантелеймона Куліша ) у 1896 – 1898 роках, на замовлення Абрама і Якова Германів, зводяться торгові галереї, згодом об’єднані у пасаж. Замикав пасаж театр ”Колізей“, який було збудовано 1898 – 1900 роках за проектом архітектора Міхала Фехтера, за основу було взято павільйон Яна Матейка з Галицької крайової виставки 1894 року.

Театр " Колізей " у пасажі Германів, фото 1910 року

Спочатку цей видовищний заклад був відомий під назвою ”Колізей Торна” й іменувався не інакше як ”підприємство для представлень розмаїття  міжнародних штукмайстрів на заграничний спосіб “.

На початку XX століття ” Колізей ” стає другою, після Опери, сценою у Львові, і за кількістю місць і за популярністю. Театр Скарбека ( нині театр ім. Марії Заньковецької ) на ті часи виконував роль міської філармонії. Після I Світової війни поступово занепадає торгівельне значення пасажу Германів – загальна економічна криза, два потужних базари-конкуренти, перетворили галерею Германів на ” пасаж театру “.

Колишній пасаж Германів, фото 2013 року

Також тут відбувались спектаклі єврейських театральних труп. Тут ставили фарси, водевілі, оперети, ввечері діяло кабаре. У 1928 році відновлює свою роботу кінотеатр, що користувався значною популярністю, особливо серед бідніших верств населення міста. Під час II Світової війни пасаж зазнав руйнувань, будівлю ”Колізею” було знищено. У повоєнні роки його  залишки було перебудовано на заводські і складські приміщення.

Джерело: фотогрфії старого Львова