Після того, як над Парижем піднялася перша повітряна куля, де замість пального винахідники використали солому, львівські вчені вирішили вдосконалити її. І вже за деякий час у небо Львова піднявся перший в світі бальон на автоматичному пальнику, що працював на рідкому паливі.
Повітряна куля, що піднялася над Парижем у червні 1784 року, була зроблена з грубого льону, окляйстрована папером, обгорнута мотузковою сіткою, а в якості пального винахідники використали солому. У повітрі вона протрималася сімнадцять хвилин, подолавши при цьому два кілометри.
Тому нема нічого дивного, що надзвичайний винахід спонукав львівських вчених удосконалити виріб французів. Для цього професору фізики Ігнацію Мартиновичу та доктору медицини Непомуку Герману, багато часу не знадобилося. Проектні роботи львівські науковці розпочали у січні, а вже 4 березня 1784 року повітряна куля була готова до випробувань.
Розробка львівських професорів вирізнялася тим, що в ній був передбачений автоматичний пальник на рідкому пальному, завдяки якому повітря підігрівалося у балоні. Завдяки цьому повітряна куля могла перебувати у повітрі набагато довше, ніж куля братів Монгольф’є (доки вистачало пального).
Крім того, вдосконалили вони й оболонку теплового аеростату: її було вирішено зробити з щільної шовкової тканини й обплести сіткою. А щоб тканина була міцнішою та щільнішою, її на деякий час замочили у суміші олії з воском.
Перший політ теплового аеростату було вирішено провести без пасажирів. Встановили його в саду Бєльських (нині – вул.Коперніка, 42), а бажаючих побачити політ першої у світі повітряної кулі з автоматичним пальником зібралося декілька сотень львів’ян .
Після того, як оболонку повітряної кулі наповнило гаряче повітря, він почав підніматися догори й за якусь хвилину опинився на висоті 100 метрів, на якій перебував, доки не закінчилося пальне. Після цього пальник вимкнувся – й бальон поволі спустився донизу.
А ось при наступних випробуваннях все пішло шкереберть: пальник налаштували погано, тому тепловий аеростат спалахнув у повітрі, а опинившись на землі, повністю згорів. Новий пристрій через брак фінансування львівські вчені виробити не змогли. Щоправда, незважаючи на те, що у Львові польоти на деякий час припинились, ідею підхопили науковці інших країн – й розвиток повітроплавання вийшов на новий етап.
RUSSIAN
POLISH
ENGLISH