Що ми знаємо про Середньовіччя? Безперервні війни, розвиток християнства як основної релігії Європи, а от розвиток науки мусив ховатись під страхом інквізиції, поневолення націй, інтриги можновладців, але з тим разом й лицарські чесноти й пошуки дам серця, турніри й доблесні вчинки. З цим словом нам одразу асоціюються п’єси Шекспіра, й повісті про відважних лицарів та мудрих, хоча часом й кривавих королів. А що спадає на думку вам про середньовічний Львів? Нам він асоціюється з шпиталем святого Лазаря, що був побудований завдяки меценатству і милосердю.
Ви точно проходили попри нього, якщо гуляли Львовом не тільки по площі Ринок. Лазарет знаходиться по вул. Коперника й відгороджений він від цієї вулиці муром. Зразу й не скажеш, що за тими валами – старовинний лазарет, якби не пам’ятна табличка латинською мовою. Вона сповіщає, що “На честь святої Діви Богородиці – заступниці усіхзасмучених і бідних і єдиній розрадниці Марії. Благочестиве братство
святої вервиці побожно спорудилоцю будівлю для прихистку бідних, немічних і тих, хто в найбільшій скруті, і на пожертви вірних рокуспасіння нашого 1621 року”.
Звідки бере початок цей лазарет і чому він особливий? Історія цієї споруди розпочалась 1616 року, коли львівський лавник, член Вервичкового братства, Марек Шарфенбергер-Острогурський, на власних землях, на Калічій горі, звів два дерев’яні будинки, як прихисток для хворих, бідних та убогих. Одна будівля – для немічних, друга – для священика. Згодом добудували декілька кімнат шпиталю та дерев’яну капличку.
Через декілька років, вельмишановні мужі міста вирішили перенести шпиталь у інше місце. Близько 1620 року для нього придбали ділянку при Сокільницькій дорозі (нині - Коперника), тоді ж львівський будівничий Амвросій Прихильний фундував шпиталю свою землю, що знаходилась поруч. Згодом, він та шляхтич Ян Покорович, стали довічними провізорами шпиталю Лазаря.
Відомо, що у 1621 році шпиталь і монастир Святого Лазаря опікувався солдатами королевича Владислава після його невдалого походу на Москву. Заопікувався у міру своїх сил, а, можливо, і понад силу… Того ж року стіни поповнили поранені вояки, що вертались з під Хотина.
Монастирсько-шпитальний комплекс, перебуваючи під опікою домініканців, займався також, починаючи з 1845 року, опікою над немічними і убогими. Турботами ченців в храмі з’являється орган.
Все закінчилося 1939 року, коли до Львова прийшла радянська влада і комплекс монастиря святого Лазаря був переданий у розпорядження військових частин – шпиталь, як і храм, були закриті. Все майно – розкрадене, а жителі цього славного притулку, яке давало прихисток знедоленим не одне століття змушені були шукати інший дім.
Джерело: фотографії старого Львова
RUSSIAN
POLISH
ENGLISH