Чи помічали ви, що існують такі місця, де навіть дихати легше. І все навколо здається якось живіше, щасливіше і повніше. Місця, де відчувається приплив енергії і сил. Можливо це й бабині казки, але люди старались знайти такі місця повсякчас. І їздили по світу шукаючи їх, роблячи позначки на таких місцях, малюючи саморобні карти.
Є такі “місця сили” і у Львові. Названі місця не є храмами чи костелами, які возвеличуються в місті. Мова йде про певні зони, цілі дороги, по яких можуть пройтися подорожні. Ці місця мешканці назвали теренкури.
Теренкури (від слів терен – місце, курація – оздоровлення) – це прогулянки по рівній або пересічній місцевості з певним заданим фізичним навантаженням.
Ще 1885 року німецький лікар Ертель запропонував ввести таку методику оздоровлення організму. Таким чином, він підкреслював користь піших прогулянок з певним рівнем навантаження. Він вважав що піші прогулянки по рівній місцевості у чергуванні з підйомами та спусками позитивно впливають на людину — і виявився правий. Теренкури досить швидко набули визнання по всій Європі та Азії.
У Львові до популяризації теренкурів долучився сам австрійський цісар Франц Йосиф, відчувши приплив сил після прогулянок по розташованому на Знесінні (Кайзервальді) маєтку. Невдовзі власники садиби де зупинявся цісар зробили тут парк. Як виявилось згодом шлях монарха пролягав пересіченою місцевістю через давні язичницькі капища. Відкритий невдовзі на цьому місці так званий “шлях волхвів” пояснив багато подій пов’язаних з цим місцем.
Пізніше видатний лікар Рудольф Вайгль провів експеримент, використовувавши на своїх пацієнтах ефект плацебо: давав таблетки, що містили лиш крейду й радив прогулюватись тм шляхом. Ефект не заставив себе довго чекати. Такі пацієнти швидше поправлялись й відчували більший приплив здоров’я.
Нажаль, з плином часу, безліч позначок у Львові просто зникла, а разом з ними і безцінні визначені стежки цілительних оздоровчих теренкурів.
RUSSIAN
POLISH
ENGLISH