Святий Франциск і Львів

Ви знаєте хто покровитель Львова? Це святий Йоан з Дуклі.
Він жив і проповідував у Львові. Але є й інша постать святого, яка значить для Львова не менше. Бернардинський костел (нині церква Андрія) на площі Соборній, монастир Кларисок (нині галерея Пінзеля) на площі Митній – всі ордени у собори мають одне спільне джерело – см. Франциска з Ассижу. Він вніс деякі зміни в діяльність церкви на початку XIII століття. Він не має прямого відношення до Львова. Не має джерел, які б засвідчували, що він колись тут жив чи бував. Але наше місто з ним зв'язок точно має. 

Франциск Ассизький народився у 1181-1182 роках у сім’ї купця і торговця тканинами П’єтро Бернардоне. Молодий Франциск мав усього вдосталь, у віці 20-ти років він був чи не головним організатором усіх гулянь серед своїх друзів. Разом з тим, батько не перечив марнотрацтву сина і давав кошти на різні розваги.

Літографія Карла Ауера

Франциск жив у часи хрестових походів, марив ними і думав про них, разом з тим, надалі займався батьківською справою. Одного дня, коли Франциск торгував тканиною, увійшов убогий просити милостиню, закликаючи ім’я Христа. Оскільки Франциск так захопився торгівлею сукна, що не бажав переривати свого заняття, то прогнав бідняка. Потім, розкаявшись, він вибіг і помчав чимдуж шукати цього бідного і, знайшовши його, дав йому жменю монет. Це був перший переломний момент у житті Франциска Бернардоне.

Святий Франциск - Франсиско де Сурбаран, 1658 рік

Ще з часів свого полону, молодий Бернардоне шукає відповіді на внутрішні питання і все більше шукає голосу Божого. Він почав усе частіше шукати безлюдні місця, усамітнюватися, щоб молитися, постити, шукаючи Божої волі. Залишив старе товариство. Особливим чином торкнулись Франциска слова Євангелії про блаженство убогих і про роздачу матеріальних благ бідним, щоб мати небесний скарб. Він навіть почав роздавати речі з дому, за  що розсерджений батько взяв юнака під домашній арешт.

Франциск Ассизький відмовляється від майна, Джотто, фреска на стіні церкви Сан-Франческо в Ассизі

Одного разу молившись перед хрестом у Сан-Дам’яно, Франциск почув Божий голос: «Іди, Франциску, і відбудуй мою Церкву, бо, як бачиш, вона у руїні». На той час Церква жила досить заможно, володіла великою кількістю земель. Та Бернардоне зрозумів ці слова дослівно і взявся за відбудову самої будівлі.

Найстаріше із відомих зображень Франциска, створене ще за його життя

Франциск одягнув просту убогу одіж, підперезався шнурком і взявся власноруч за відбудову церкви. Жив він виключно на пожертви, а своєю убогістю хотів наслідувати Ісуса Христа. Згодом він почав проповідувати, діставши на це дозвіл у єпископа.Звісно, що багато людей з нього глузувало, але з часом люди все більше задумувались над його словами, до Франциска почали приєднуватись навіть його колишні друзі. Йому не вдалось здобути звитяги у боях, але він став лицарем Божої армії, здобув пошану й шляхетську гідність,          не маючи при цьому жодних статків, а люд дивувався з бідняка, простака, який так легко і зрозуміло проповідував.


Коли число Братів, що бажали жити у покаянні, звеличилось, Франциск вирішив укласти для них короткий Устав, тобто збір правил життя на підставі Св. Писання. Аби отримати дозвіл Церкви на спільне життя, у 1209 році Франциск вирушає з 11 братами до Риму, де таки отримає дозвіл. Так постав перший Орден Святого Франциска. Після цієї події ставлення суспільства до спільноти братів відразу змінилось. Люди почали цікавитись їх способом життя.

Церква Сан-Франческо в Ассизі

29 листопада 1223 року, папа Гонорій ІІІ письмово затвердив орден, який пізніше отримав ім’я «Орден Братів Менших». Сьогодні цей орден має три гілки: Францисканці-обсерванти (Бернардини), Брати Менші Конвентуальні, та Брати Менші Капуцини.

Франциск Ассизський. Мініатюра XIV століття, Національна бібліотека в Римі

У 1980 року папа Павло ІІ установлює святого Франциска покровителем екології та екологів, які турбуються про охорону навколишнього середовища. Що саме цікаве – 4 жовтня, коли є спомин святого Франциска, святкується також Всесвітній день тварин.

 Джерело: фотографії старого Львова, s-francesco.narod.ru, wikipedia.org