Тюрма – музей на по вулиці Лонцького – зажила скандальної слави, адже саме вдалий піар здатен як ніколи привернути увагу до нового закладу і зробити його популярним. Колись ще, починаючи з 1939 року, тут була внутрішня тюрма, де також знаходилось обласне управління НКВС. В тюрмі зробили місце, де посадили усіх антирадянських і антипольських активістів. Жахливі спогади очевидців і сучасників тих страшних часів змусили по-новому подивитись на воєнні часи у Львові.
1936 року тут відбувався процес над членами ОУН Степаном Бандерою, Ярославом Стецько, Миколою Лебедем. Пізніше під час Другої Світової війни з 1939 року тут господарювали радянські війська, яким довелось відступити, а з 1941 року Львів завоювали гестапівці.
Професор Казимир Жиґульський у знаменитій книжці «Я з львівського етапу» так згадує перипетії 1941-1944 років: «Я опинився на просторому, оточеному муром подвір’ї в’язниці «на Лонцького». Побачений мною образ був кошмарний – під муром, на пагорку свіжонасипаної землі сиділа група євреїв. То були тільки чоловіки, судячи із зовнішності – ортодокси, усі сильно побиті, закривавлені, вкриті синцями, руки у них були брудні й також закривавлені. Вони сиділи непорушно, мов приречені, їх пильнували кілька німців із автоматами в руках. На подвір’ї, видобуті із землі, лежали трупи убитих НКВС в’язнів, деякі уже зі слідами розкладу, похованих просто на місці. Їх було кількасот, частина мала виразні сліди від тортур, значних опіків, поламаних кісток і поранень. (…) Німці змусили схоплених під час облави у старих кварталах міста євреїв викопувати рештки голими руками». Євреїв змушували викопувати рештки з під мурів так уся світова спільнота дізналася про численні жертви, які спричинило НКВС під час відступу Червоної Армії. Пізніше усіх їх стратили нацисти. Після звільнення приміщення від трупів гестапо організувало тут свою слідчу в’язницю. Слідчі гестапо були налаштовані на те аби вибивати із затриманих зізнання у зв’язках з польським та українським партизанським рухом. Також розшукувались євреї, які перебували за межами гетто. Всіх в’язнів або вбивали або вивозили до концтаборів. Наступні 47 років, коли повернулася радянська влада тут відкрили слідчий ізолятор МДБ – КДБ СРСР. Методи тортур, які застосовували радянські слідчі не можна було вважати більш гуманними, ніж у німців.
В рамках дискусій про роль тюрми на Лонцького необхідно піднімати питання оприлюднення списків працівників НКВД, які закатували тисячі людей. Перелік жертв цієї катівні давно встановлений. Тепер діло за малим – впровадити люстрацію на практиці….
RUSSIAN
POLISH
ENGLISH