Львівська Ірод-баба

Ви знали, що Львів був під короною Габсбургів? Діялось це в кінці XVIII сторіччя. Як тоді жилося львів’янам? Звичайно, буржуа завжди добре жили під час монархії. Та не всі бажали змін, особливо міщанство й селяни. Ніхто не хотів відмовлятись від своїх традицій та звичаїв і приймати чужі на віру. Нове панство означало нові правила. Та не всі львівські пани були за нові порядки. Серед таких осіб були й жінки, які вміло висловлювали свою позицію, хоча це було й не так уже й легко. До феміністських рухів залишалось ще два століття. Серед таких панянок була й Катерина Кассаковська, з роду Потоцьких. Про неї й буде ця історія.

Катерина Коссаковська з роду Потоцьких була представницею найвищих верств шляхти тогочасної польської корони.  Вдова каштеляна замку у Кам’янці- Подільському Станіслава Коссаковського, по його смерті переїхала до Львова.

Катерина Косаковська з  роду Потоцьких

Тривалий час Катерина мешкала в єпископських палатах біля церкви Святого Юра, оскільки була близькою родичкою єпископа. Згодом оселяється у “палацику при Сокільській дорозі” (на розі сучасних Коперника та проспекту Свободи), який згадує у своїх щоденниках.

Будинок Гаусснера на розі Коперника-пр-ту Свободи у Львові. На цьому місці стояв маєток Коссаковської. Фото 2015 року

У цих щоденниках також йде мова й про одного з гостей її маєтку. Раніше він був  відомим авантюристом, письменником, дипломатом. Та найбільшу славу він здобув через свої світські розваги. Її гостем бувта ловелас Джакомо Казанова.

Джакомо Казанова - авантюрист, дипломат, письменник, мандрівник

Пані Коссаковська утримувала великий двір. При ній були і прислуга і кур’єри, і візники, мала навіть ліліпутів для розваги гостей. Маєток пані Катерини завжди був повним люду. Сюди заходили «на чашечку чаю» найвідоміші світські левиці. Також заходила й шляхта,  обговорювали політичні події, новини науки та шукали собі дружин. Гостями Коссаковської у різний час були цісар Йосиф ІІ, Тадеуш Костюшко, відомий мандрівник Карл де Нассау Зіген.

Поговорювали про дуже дивне почуття гумору господині «палацику». Вона ніби-то старалась відновити старі дворянські звичаї. Наприклад, гостей вона запрошувала по п’ятницях і подавали всі пісні обіди, мовляв, треба відновити моду на дотримання посту у ці дні.

З часом маєток перетворився на дуже популярний світський салон, завсідники якого, позаочі, називали Коссаковську  “Ірод-бабою” та “Великою мудрагелькою” через постійні влучні дотепи й ексцентричні вчинки  Найбільше ж висміювала нову австрійську адміністрацію. Її критичні висловлювання ставали афоризмами і передавались навіть з уст в уста!

Вдова подільського каштеляна Катерина Коссаковська

Графиня поширювала довкола себе дух старосвітського звичаю і традицій, що мав охороняти львівське суспільство від зіпсуття і знікчемнення. Вона була єдиною, хто відважувався стати у відкриту опозицію до влади і суспільства. А знаряддям цієї опозиції найчастіше був гумор, сарказм та іронія…

Ось яка згадка про панянку Кассаковську в щоденниках Казанови:

“У Львові я зупинився у готелі, проте невдовзі переїхав звідти, щоби замешкати зі знаменитою Коссаковською, яка була смертельним ворогом Браніцького, а водночас ворогом короля та всієї влади. Колись вона була дуже заможною вельможною панею, але нескінченні змови зруйнували її маєтки…

Вона розкішно розважала мене впродовж тижня, проте цей візит не задовольнив до кінця жодної зі сторін, оскільки вона володіла лише польською та німецькою мовами…”

 Джерело: фотографії старого Львова