Губернаторські вали

Губернаторські вали – цікава сторінка львівської історії. Зараз це територія вулиці Винниченка. Раніше тут були 6-метрові мури і ставок, тепер – порохова вежа і невеличкий парк. Що є там відбулось? 

Назва «Губернаторські вали» походить від того, що тут і справді розташовувався будинок губернатора. А саме місце – було улюбленим для прогулянок серед містян.Ось як це було. У 1818 – 1820 рр. для графа Франца Ксаверія Хлонєвського за проектом Фрадріха Баумана на місті сучасного будинку збудували палац. Це була двоповерхова будівля в класичному стилі, з колонадою та барельєфми авторства Антона Шімзера.Згодом він опинився у власності Альфреда Млоцького. На розі сучасної вул. Просвіти також розташовувалась пошта, звідки відправлялись диліжанси до міст Австрійської та Російської імперій. Подорож до Відня приміром тривала чотири доби і коштувала 46 райнських золотих. В 1870-их рр. пошту переносять на вул. Дорошенка, а палац Хлонєвських розбирають.

Панорама Губернаторських валів (на зображенні палац, споруджений для губернаторів Галичини у 1821 р. (тепер тут міститься сесійний зал Обласної ради (будинок №16), будинок №18 – неіснуючий тепер палац Хлонєвських, в будинку №20 була розташована пошта), фото Карл Ауер, 1837 рік. (фото з сайту lvivcenter.org)

Впродовж 1877 – 1880 рр. була зведена будівля Намісництва. Проект розробляли архітектори Фелікс Ксєнжарський та Сильвестр Гавришкевич.  Споруда побудована в стилі віденського неоренесансу. Будинок цегляний, чотириповерховий, прямокутний із замкнутим внутрішнім двором. Естетичний акцент зроблений на головному фасаді, що виділяється центральним і злегка наміченими бічними ризалітами. Більш скромний в декорі четвертий поверх. Він відділений карнизом з консольним фризом. На фасаді будинку містився герб Королівства Галичини і Лодомерії – галка (кафка), за що будинок називали «палац під кафками».Під час Першої світової війни тут знаходився штаб 8-ої російської армії. Саме з балкону цього палацу 22 квітня 1915 року Микола ІІ пообіцяв приєднати Галичину до Русі. До Русі вже не вийшло, але Сталін згодом здійснив обіцянку ненависних йому царів.

Площа намісництва у Львові, поштівка 1899 року

Також саме тут під час Листопадового Чину – 1 листопада 1918 року останній намісник Галичини – граф Карл Георг фон Гуйн передав владу Володимиру Децикевичу, а той в свою чергу – делегації Української Національної Ради, до якої входили Кость Левицький, Сидір Голубович та Лонгин Цегельський.У міжвоєнний період в будинку розташовувалось польське воєводське управління, в період нацистської окупації – адміністрація губернатора дистрикту Галичини. У радянські часи там перебували облвиконком та керівництво львівської компартії. Зараз у будинку перебуває Львівська обласна рада та обласна державна адміністрації.

Прибуття російського царя Миколи ІІ до Львові, палац Намісництва, фото 22 квітня 1915 року


Джерела: фотографії старого Львова, lvivcenter.org, alyoshin.ru